flag Судова влада України
| Українська | English |

Венеціанська комісія і Генеральний директорат Ради Європи з прав людини та верховенства права позитивно оцінили діяльність Етичної ради

31 жовтня 2022, 13:00

Венеціанська комісія і Генеральний директорат Ради Європи з прав людини та верховенства права (DGI) позитивно оцінили діяльність Етичної ради та Закон про реформу Вищої ради правосуддя.

Вашій увазі пропонуються витримки з тексту висновку, які стосуються безпосередньо результатів роботи Етичної ради. З повним текстом, перекладеним Секретаріатом Етичної ради, можна ознайомитися за цим посиланням.

Зокрема, у тексті висновку Венеціанська комісія і Генеральний директорат Ради Європи з прав людини та верховенства права оцінили початок роботи Етичної ради. Зауважимо, що Етична рада розпочала проведення співбесід 21 лютого, а наступного дня ще 10 членів ВРП подали у відставку.

  1. Після створення Етичної ради два члени ВРП подали у відставку, і їх відставка була прийнята ВРП 20 січня 2022 року (відповідно до статті 24 ч.1, 2 Закону України "Про Вищу раду правосуддя"). 22 лютого 2022 року ще десять членів ВРП подали у відставку. Їх відставка була прийнята ВРП в її складі, тоді ще включала ці десять членів. ВРП припинила бути повноважною з 23 лютого 2022 року.
  2. Ці відставки створили проблему для функціонування ВРП, зокрема для її кворуму: у той час як Закон Про Вищу раду правосуддя вимагає певного кворуму в 14 членів в деяких конкретних випадках, в інших випадках потрібна присутність половини або двох третин її членів відповідно (Див. статті 30 (2) і 37 (2) Закону про ВРП). Однак стаття 18 передбачає, що ВРП є "повноважною", за умови наявності "щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги".
  3. Після звільнення членів ВРП за власним бажанням у січні та лютому 2022 року у ВРП залишилося лише 5 членів, включаючи голову Верховного Суду, який є членом ВРП за посадою. Не зрозуміло, чи приймала ВРП будь-які рішення з 23 лютого 2022 року, оскільки з початку війни проти України ВРП обмежила доступ до своїх рішень на своєму офіційному сайті.
  4. Інші чотири члени ВРП, які не є членами за посадою, були оцінені Етичною радою. Три члени ВРП були визнані "відповідними критеріям професійної етики та доброчесності для посади члена Вищої ради правосуддя".
  5. Лише один член ВРП був визнаний Етичною радою 7 травня 2022 року невідповідним цим критеріям. Відповідно до частини II. Прикінцеві та перехідні положення, пункт 4 Закону № 1635-IX, це рішення Етичної ради призвело до призупинення членства в ВРП цього члена.

У висновках також вказується на те, що членом Вищої ради правосуддя не може бути особа, яка не відповідає умовам членства, включаючи доброчесність.

  1. Навіть якщо визнати, що Конституція дійсно встановлює "принцип безперервного функціонування Вищої ради правосуддя", і цей принцип слід тлумачити в тому сенсі, що він може бути порушений припиненням повноважень окремих членів, це навряд чи може бути витлумачено в тому сенсі, що безперервне функціонування Вищої ради правосуддя повинне бути забезпечене навіть в тих випадках, коли чітко встановлено, що член ВРП не відповідає умовам членства, включаючи доброчесність, і в цьому випадку це членство підірве довіру до судової системи. Таке тлумачення було б несумісне з верховенством права.
  2. Існує безліч можливостей - і одна з них вже матеріалізувалася - переривання функціонування ВРП може статися, наприклад, хвороба або смерть декількох членів, відмова призначаючих/виборних органів обирати або висувати нових членів; або - масова відставка членів з ефектом припинення діяльності через відсутність кворуму. Можливість того, що положення про звільнення окремих членів можуть призвести до втрати кворуму, не може бути достатнім аргументом на користь того, що самі ці положення є порушенням верховенства права і незалежності суддів.
  3. (…) Проста можливість того, що численні члени ВРП можуть бути визнані невідповідними критеріям доброчесності і що в результаті число членів, що залишилися, підпадатиме під кворум, не повинна призводити до неконституційності основного правового становища. Навпаки, незалежність судової влади порушується де-факто, якщо вищий орган судової адміністрації складається з осіб, яким бракує доброчесності.

Діяльність Етичної ради спрямована на те, щоб усунути наслідки відставки членів ВРП та набуття ВРП як органу повноважності.

  1. Метою створення Етичної ради є створення справді незалежної судової системи, включаючи членів ВРП, шляхом усунення членів, які не відповідають критеріям доброчесності. Тому, оцінювання є механізмом відновлення незалежності судової системи. Таким чином, оцінювання не суперечить незалежності, але є її гарантією.
  2. Оскільки Етична рада тільки виносить рекомендації, апріорі, мабуть, не існує проблеми сумісності з верховенством права. Таким чином, проведення 'одноразової перевірки' само по собі не призвело б до ситуації, що перешкоджає функціонуванню ВРП. Запобігання виникненню такої ситуації є спільною відповідальністю всіх зацікавлених сторін:

а. Етична рада повинна бути обережною у визначенні діючого члена "таким що не відповідає вимогам" і робити це тільки в тому випадку, якщо є "обґрунтовані сумніви у відповідності вимогам" ( див. 3.3 Регламенту);

б.  Етична рада повинна пам'ятати про принцип пропорційності, відображений у пункті 1.4 її Методології;

в.  Призначаючий орган - при прийнятті рішення за рекомендацією Етичної ради - повинен забезпечити, щоб після звільнення членів негайно починалася процедура нових призначень.

  1. На практиці число членів ВРП вже зменшилось нижче кворуму, але не через діяльність Етичної ради, а через численні відставки членів ВРП. Спільна відповідальність усіх зацікавлених сторін, особливо призначаючих органів, полягає в тому, щоб якомога швидше подолати цю ситуацію шляхом лояльного співробітництва.

У висновку наголошується, що Етична рада має продовжувати свою роботу навіть під час війни. 

  1. (…) У світлі нападу Росії на Україну зрозуміло, що замість цілісних реформ, за які Комісія виступала протягом багатьох років, проводяться лише часткові реформи.
  2. Повторюваною темою в цих думках було занепокоєння щодо функціонування органів судового управління, тобто ВРП (і її взаємовідносин з Вищою кваліфікаційною комісією суддів), включаючи сумніви в доброчесності її членів. Тому комісія і DGI підкреслили важливість "послідовності": судова реформа, яка не торкається функціонування ВРП і доброчесності його членів, приречена на провал. На цьому тлі створення Етичної ради було визнано "дуже бажаним".